Накладання джгута

Цей засіб використовують тоді, коли інші засоби не зупиняють кровотечі або зупинка кровотечі призначена забезпечити тривале (до кількох годин) перевезення потерпілого

Правила накладання джгута

1. Артеріальний джгут накладають вище (ближче до серця) місця кровотечі, а венозний - нижче.
2. На голе тіло джгут не накладають, тому що виникає задимлення шкіри. Це створює додаткові больові страждання потерпілого і сприяє розвитку шоку. Джгут кладуть на одежу або на пов’язку, якщо тіло оголене.
3. Термін накладання джгута: в теплих умовах - до 2-х годин, у прохолодних - до 1 -ї години. Пояснюється це тим, що припинення кровообігу кінцівки на холоді швидше призводить до початку омертвіння її тканин. Якщо необхідний довший термін накладання джгута у звязку з перевезенням потерпілого, то після закінчення допустимого терміну слід через кожні 30 хвилин ушкоджену артерію притискувати до прилеглої кістки (див. місця притискання артерій до кісток), а джгут послабити до порозовіння кінцівки. Після цього джгут знову накладають на кінцівку трохи вище або нижче попереднього місця. Послаблення джгута необхідно виконувати повільно та поступово, щоб зменшити ризик виштовхування раневого згустку крові й відновлення кровотечі.
4. Для контролю терміну накладання джгута слід:
   • пов’язкою джгут не закривати;
   • біля джгута прикріпити ярлик, на якому вказати час і дату накладання джгута;
   • на тілі біля джгута записати час і дату, якщо немає ярлика,
5. Кінцівку з накладеним джгутом у холодних умовах утеплюють. При накладанні на плече джгут розміщують ближче до суглобів. На середину плеча джгут накладати не слід, бо в даному місці до кістки прилягає нерв і тиск на нього може призвести до паралічу.

Припинення артеріальної кровотечі за допомогою джгута:
а - гумовий джгут;
б – м’яка прокладка під джгут та розтягування джгута;
в - накладання джгута.